Загибель журналістів в ЦАР два дні потому: картина події ще не повна


Опубликованно 14.11.2018 12:20

Загибель журналістів в ЦАР два дні потому: картина події ще не повна

МОСКВА, 1 серпня – РІА Новини. Другий день спроб відновити повну картину трагічної загибелі трьох російських журналістів в Центральній Африканській Республіці поки приніс лише відносний успіх, на багато питань ще належить знайти відповіді. При цьому сама історія в черговий раз підстьобнула в російському суспільстві дискусії про важливість забезпечення безпеки журналістів, які працюють у "гарячих точках".

В ЦАР 30 липня загинуло Кирило Радченко, Олександр Расторгуєв і Орхан Джемаль, про подію стало відомо у вівторок. У загиблих при собі були прострочені журналістські посвідчення різних ЗМІ. СК РФ порушив кримінальну справу за статтею "вбивство". Посольство РФ займається питанням транспортування тіл загиблих російських журналістів на батьківщину, це відбудеться в найближчі дні. Сімнадцять угруповань, дев\'ять нападників

Злочину не завжди розкриваються "по гарячих слідах", особливо коли йдеться про такий складною з військово-політичної точки зору країні, як ЦАР. Тому відсутність розуміння того, хто і навіщо вбив росіян, цілком зрозуміло.

Як розповів РІА Новини дослідник, фахівець по Африці Тьєррі Виркулон з інституту міжнародних відносин IFRI, в ЦАР діє близько 17 збройних угруповань. При цьому він зазначив, що район події вважається "не самим небезпечним в ЦАР", звідки "вже давно не приходило якихось особливих новин". На його думку, в районі, в якому були знайдені тіла, активні як збройні групи "Анти-Балака", так і угруповання, пов\'язані з "Селека". Більш того, за нападом можу стояти "люди, які прийшли з іншої країни в цьому регіоні".

"Поки не так багато інформації про те, хто може стояти за цим нападом, тобто визначити нападників важко", — зазначив експерт.

Виркулон припустив, що мова може йти не тільки про спробу пограбування, що називають мотивом нападу ряд експертів і журналістів, але й про спробу викрадення, яка закінчилася трагічно. Також він зазначив, що це перший випадок розправи над журналістами з 2014 року, коли в районі Буар в ЦАР була вбита французька журналістка Каміль Лепаж.

Єдиною офіційною інформацією, яка дає хоч якесь уявлення про нападників, є заява міністра масових комунікацій та офіційного представника уряду ЦАР Анжа Максима Казаги. Міжнародна організація "Репортери без кордонів" у своєму прес-релізі привела його слова про те, що нападників було дев\'ять чоловік у тюрбані, не говорять ні французькою, ні на санго.

Керівник "Центру управління розслідуваннями" Андрій Коняхін заявив РИА Новости, що на автомобілі, в якому їхали журналісти, коли стався напад, стояв відеореєстратор і він міг зняти подію, але поки невідомо, вцілів він чи ні.

У Держдумі між тим розраховують, що спецслужби ЦАР допоможуть РФ встановити точну причину трагедії. "Я абсолютно впевнений, що спецслужби Центральноафриканської республіки нададуть максимальне сприяння в пошуку, очевидно, бандитів, які напали на групу наших журналістів. Хочеться відзначити, що специфіка Африки така, що потрібно дуже акуратно працювати. Очевидно, це був простий грабіж", — заявив РІА Новини заступник голови комітету Держдуми з міжнародних справ Олексій Чепа. Що знімали

Як заявляли в "Центрі керування розслідуваннями", який найняв журналістів, метою їх відрядження в ЦАР було зняти фільм про російських військових і цивільних інструкторів в республіці.

Цей факт привернув увагу деяких ЗМІ, а частина користувачів соцмереж початку спекулювати на цьому питанні. Офіційний представник МЗС РФ Марія Захарова охарактеризувала такі спекуляція "околесицей", "розважально-розважальними програмами" і "жахливо непрофесійними постами".

"Ніякої сенсації в наявності російських інструкторів в ЦАР немає, ніхто нічого не приховував. Ще в березні був опублікований відповідь заступника офіційного представника МЗС на тему роботи російських військових і цивільних інструкторів в ЦАР", — написала вона в Facebook.

До посту Захарова прикріпила посилання на заяву МЗС Росії, яке датоване 22 березня 2018 року. У повідомленні заступник офіційного представника відомства Артем Кожин заявив, що з відома РБ ООН в ЦАР відряджені 5 військових і 170 російських громадських інструкторів для підготовки військовослужбовців Центральноафриканської Республіки.

При цьому офіційний представник міністерства зазначила, що роботу інструкторів знімали зарубіжні знімальні групи, повідомляючи про бажання зробити репортаж владі ЦАР, які надавали таку можливість.

Крім того, вона зазначила, що журналісти, "виходячи з місця виявлення тіл, рухалися зовсім не туди, де працюють інструктори". У зв\'язку з цим вона заявила, що вважає питання цілей і завдань роботи журналістів відкритим.

"Що вони робили в ЦАР насправді, які були їхні цілі і завдання — питання відкрите. Але у мене таке враження, що в цій інформаційній вакханалії, яку влаштовують, правда знову піде на десятий план", — написала Захарова.

Не допомагає розумінню цілей поїздки і той факт, що, за даними МЗС РФ, журналісти оформляли поїздку в ЦАР як туристичну, і точних даних про мету їх візиту немає.

Втім, після посту Захарової заступник керівника "Центру управління розслідуваннями" Анастасія Горшкова знову заявила РІА Новини, що журналісти знімали фільм про російських найманців і російському присутності в ЦАР". Дивний водій

Як розповів РІА Новини керівник "Центру управління розслідуваннями" Андрій Коняхін, водій, який віз російських журналістів і вижив при нападі, дістався їм від місії ООН. Але при цьому чоловік вів себе дивно.

"Він (водій) є в базах французьких журналістів, які там працюють, і у нас не було сумнівів, але якось він дивно себе повів, розрулюючи цю ситуацію, от і я хлопцям сказав: "як-то він дуже дивно себе веде, схоже на наводку". Вони сказали: "та ні, начебто все нормально". На наступний день поїхали, на півдорозі їх розстріляли, водій залишився живий — несподівано", — заявив Коняхін.

При цьому представник місії ООН по стабілізації в ЦАР (MINUSCA) Володимир Монтейро заявив, що загиблі журналісти не зв\'язувалися з місією.

"Ніякі російські журналісти не виходили з нами на зв\'язок. Іноді журналісти, які приїжджають в ЦАР з різних країн, виходять з нами на зв\'язок, коли хочуть працювати над сюжетами, пов\'язаними з MINUSCA. Інші з нами не зв\'язуються, оскільки їх теми не стосуються MINUSCA", — сказав співрозмовник агентства.

На уточнююче питання про те, чи не надходило від росіян прохань про охорону або автотранспорті, Монтейро відповів негативно. Борг vs безпека

Як повідомила Марія Захарова в тому ж пості, "виходячи з отриманої від місцевої інформації боку, вони ігнорували попередження про те, що покидають зону, яку контролюють місцеві правоохоронні органи".

Дійсно, за версією Global Peace Index 2018 — рейтингу оцінки "миролюбності" в країнах світу — ЦАР займає 155 рядок 163. Нижче в рейтингу — Сомалі, Судан, Ірак. На останньому місці — Сирія. Ситуація в ЦАР загострилася на початку грудня 2013 року, коли в столиці країни — місті Бангі — відбулися зіткнення між бойовиками ісламістського угруповання "Селека" і протистоять їм повстанцями-християнами "Анти-балака". За даними ООН, за час конфлікту до мільйона людей були змушені покинути свої будинки, загинули більше тисячі людей.

Загиблі журналісти, за даними МЗС РФ, мали туристичні візи. Однак туризм і ЦАР, знову-таки з-за складної ситуації з безпекою, речі несумісні. В цьому змогли переконатися кореспондент РІА Новини, якої відмовилися допомагати з оформленням турпоїздки в ЦАР в п\'яти туристичних агентствах Франції, країни, яка знає ситуацію в ЦАР як ніяка інша – республіка була французькою колонією до 1960 року.

Загибель журналістів знову спричинила дискусії про необхідність забезпечити додаткові заходи гарантування безпеки працівників ЗМІ у "гарячих точках". Так, Громадська палата РФ зазначила, що "трагедія спонукає нас звернутися до законодавців з вимогою встановити правила перебування журналістів у гарячих точках, включаючи обов\'язкову страховку, питання акредитації, стандарти безпеки, зобов\'язати власників та редакторів ЗМІ нести відповідальність за долю своїх співробітників, які, ризикуючи життям, висвітлюють події в світі, борючись за ідеали свободи і права людини".

Про це ж говорив глава президентської ради з прав людини (РПЛ) Михайло Федотов. Він нагадав, що закон про роботу ЗМІ в гарячих точках був підготовлений Радою ще кілька років тому, але так і не був прийнятий.

Втім, не всі згодні, що один закон може вирішити проблему. Так, заступник голови комітету Ради Федерації з міжнародних справ Володимир Джабар звернув увагу, що журналісти в\'їхали в ЦАР за туристичними візами, "не повідомивши ні російський МЗС, ні місцеві влади про свою поїздку". "У даній ситуації як зобов\'язати їх одягти бронежилети? А виплати компенсацій сім\'ям теж все не вирішать, адже загинули люди", — заявив сенатор.

Джабар вважає, що в цій ситуації відповідальність за загибель журналістів мають понести ті, хто направив їх в країну з небезпечною ситуацією, не забезпечивши при цьому їх безпеки. Втім, у Громадській палаті також згодні з цією точкою зору.

"Хотілося б отримати відповідь на питання, як і чому наші журналісти опинилися одні, з дорогим обладнанням в регіоні безвладдя, що кишить озброєними бандитами, ставши таким чином приманкою і легкою здобиччю. Чому їх роботодавці, замовники репортажу та інформації, не стурбовані питаннями безпеки і охорони, пошкодувавши грошей і ресурсів, фактично прирекли колег на смерть?" — також говорять в ОП.

З аналогічною думкою виступив глава Чечні Рамзан Кадиров. "З\'явилася інформація, що відрядження не була належним чином оформлена, не були на руках відповідні документи, не було повідомлено наше посольство в ЦАР. Якщо відповідає дійсності факт їх відправки в ЦАР за туристичними візами, то потрібно пред\'явити строгий попит і до тим, хто організував це, знаючи, що піддає їх життя реальної небезпеки", — написав він у Telegram. Як бути?

Військовий кореспондент ВГТРК Олександр Сладков розповів РІА Новини, як потрібно організовувати роботу в ризикованих відрядженнях, щоб гарантувати свою безпеку. Правило номер один – повідомити російське посольство у цій країні.

"Якщо їдеш в "гарячу точку", а тим більше в Африку, при цьому хочеш добути інформацію і повернутися додому живим, то будь добрий — постав до відома посольство Росії в цій країні. Вони, звичайно, будуть незадоволені тим, що ви туди поїдете, але завжди витягнуть з біди", — сказав Сладков, освітлював бойові дії і хвилювання в Іраку, Сирії, Афганістані, Зімбабве, Кот-Д\'івуар та інших країнах.

Крім того, Сладков підкреслив, що запорукою безпеки в охоплених війною країнах є грамотний провідник, якого щось зв\'язує з країною, звідки приїжджає журналіст (колишнє місце навчання, роботи, родинні зв\'язки).

"Потрібно шукати "кінці" на місцевості, зокрема перекладача, який вже працював з російськими, можливо, навчався у нас, адже багато громадян африканських країн закінчували наші навчальні заклади та військові училища. Якщо дотримуватися всі ці правила в Африці, то можна знімати і спецназівців, і закриті бази, і спілкуватися з озброєними чаклунами в джунглях. Головне — правильно домовитися", — сказав співрозмовник агентства.

Щоб доносити цю інформацію до більшого кола співробітників ЗМІ, в Спілці журналістів Росії готують пропозиції щодо законодавчого врегулювання питань, пов\'язаних з додатковим страхуванням кореспондентів, які працюють у зонах бойових дій. Також там не виключать поява в майбутньому навчального курсу спільно з МНС, повідомив РІА Новини глава СЖР Володимир Соловйов.



Категория: Новости