Що таке крива Еббінгаузом?


Опубликованно 15.04.2018 23:09

Що таке крива Еббінгаузом?

Насправді, процеси запам\'ятовування і забування сьогодні актуальні для кожної людини, адже щодня людям доводиться засвоювати величезну кількість інформації. І в цьому випадку вам допоможе крива Еббінгаузом, яка широко використовується в різних психологічних методиках.

Зрозуміло, люди цікавляться додатковою інформацією. Як виглядає крива пам\'яті Еббінгаузом? На чому базувалися дослідження вченого? Як запам\'ятати інформацію швидко і надовго? Відповіді на ці питання будуть корисні багатьом читачам. Герман Еббінгауз: коротка біографічна довідка

Перш ніж розглядати особливості кривої забування Германа Еббінгаузом, варто дізнатися більше про самого вченого. Народився він у січні 1850 року в Бремені. У віці 17 років почав вивчати історію та філософію в Університеті Бонна, але його навчання перервалося службою в армії під час франко-прусської війни. Тим не менш, у 23 роки він закінчив університет і одержав звання доктора наук, після чого продовжив вивчати філософію, а в подальшому і особливості функціонування людського мозку. Дослідження пам\'яті

До своїм ментальним експериментів, результатом яких і є крива Еббінгаузом, вчений приступив в 1879 році. Об\'єктом дослідження був сам Герман. Він намагався дослідити закономірності механічного запам\'ятовування.

Досліди проводилися в два етапи (кожен тривав близько року) і передбачали використання карток з безглуздими складами. На кожній з 2300 карток вчений записав короткі, що не несуть ніякого значення склади, наприклад, «хіб», «щод» і т. д. Склади підбиралися таким чином, щоб не викликати ніяких асоціацій і не полегшувати запам\'ятовування окремих карток, що могло б внести в результати експерименту похибка.

Вчений намагався запам\'ятати слова на картках, які витягав із коробки у випадковому порядку. Таким чином Еббінгауз намагався вивчити властивості пам\'яті, наприклад, вимірював час, який необхідно для того, щоб забути завчену інформацію. Також вчений ставив експерименти, намагаючись зрозуміти, скільки саме повторень матеріалу потрібно для кращого запам\'ятовування. Крива забування Еббінгаузом

Результати досліджень ученого були визнані лікарями зі всього світу. Крива запам\'ятовування Еббінгаузом і по сьогоднішній день широко використовується і публікується в кожному підручнику експериментальної психології. Що ж виявив вчений?

Крива Германа Еббінгаузом демонструє, що вже протягом першої години після безпомилкового повторення матеріалу (мова йде не тільки про картки зі складами, але і практично про всю засвоєної інформації) 60% даних забувається. Учений довів, що через 10 годин після заучування в пам\'яті залишається не більше 35% завченою інформації. Далі процес сповільнюється, але втрата даних продовжується. Згідно з результатами дослідження, через 6 днів після вивчення в пам\'яті залишається близько 20% від загальної інформації. Як швидко вивчити матеріал?

Проаналізувавши криву, можна виявити, що без повторення 70% матеріалу забувається вже протягом першого тижня. Але, зрозуміло, крива Еббінгаузом — не єдине над чим працював вчений. Йому також вдалося виробити схему ефективного і, головне - швидкого запам\'ятовування.

Для того щоб вивчити і зафіксувати в пам\'яті потрібну інформацію, протягом двох днів потрібно дотримуватися наступної схему: відразу ж по закінченні читання потрібно ще раз повторити матеріал; через двадцять хвилин інформацію потрібно повторити ще раз; через вісім годин прочитане потрібно згадати знову; далі можна зробити перерву — четверте повторення слід через 24 години.

Вважається, що така схема допомагає уникнути втрати основної маси фактів. До речі, відгуки людей, які на собі випробували цю методику, свідчить про те, що вона дійсно працює. За два дні можна запам\'ятати практично будь-яку інформацію, причому без особливих зусиль. Як запам\'ятати інформацію надовго?

Незважаючи на те що вищеописана схема дозволяє швидко вивчити матеріал, з часом інформація все одно втрачається. В процесі досліджень Герман Еббінгауз також вивів формулу тривалого запам\'ятовування. Схема його виглядає наступним чином: відразу ж після прочитання матеріал треба повторити ще раз; друге повторення повинне слідувати через 20-30 хвилин, як і в попередньому варіанті; наступного разу рекомендується повторити матеріал через добу; через два чи три тижні інформацію потрібно пригадати ще раз (перечитати джерело або конспекти); через 2-3 місяці матеріал варто повторити ще раз.

Безумовно, частина інформації з часом загубиться, але основні дані залишаться в пам\'яті, причому надовго. Ефект краю

В процесі досліджень Р. Еббінгауз відкрив масу цікавих закономірностей. І одну з них назвали «ефект краю». В чому її суть?

Є простий приклад. Якщо прочитати список слів, то, швидше за все, ви запам\'ятаєте лише першим і останнім. Інформацію з середини переліку буде запам\'ятати складніше. Вчений довів, що найкраще засвоюються початок і кінець. Наприклад, якщо переказувати текст, то його початок і кінцівка запам\'ятовуються чітко, а ось до заучування середини доведеться докласти більше зусиль.

До речі, ця особливість людського мозку працює не тільки зі списками і текстами. Ефект краю активно використовується в розвідці і деяких інших областях. Якщо людина починає спілкування з теоретичної теми, далі запитує про щось важливе для нього, а закінчує, знову ж, розповідаючи про дрібниці, швидше за все, ви запам\'ятаєте лише початок і кінець розмови. Інтерференція та її особливості

Інтерференцією називають змішування подібних спогадів. Якщо два спогади схожі між собою, то стара інформація буде заважати відтворення нової. Наприклад, якщо ви змінили банківську карту, якою користувалися багато років, то в перші кілька тижнів (або навіть місяців) вам буде важко пригадати новий pin-код, так як цього будуть заважати старі знання.

До речі, цим ефектом нерідко користуються адвокати, заплутуючи свідків з допомогою невірних, але близьких до істини підказок.

Якщо вам потрібно запам\'ятати велику кількість інформації, то вивчення схожого матеріалу потрібно рознести в часі. Наприклад, при підготовці до іспиту варто вчити інформацію, так, щоб одна за одною слідували несхожі один на одного питання. Інші закономірності

Як можна побачити, крива Еббінгаузом — це далеко не єдине, що вдалося створити вченому. Крім вищеописаних цікавих властивостей пам\'яті, він зумів виділити і ще кілька закономірностей.

Наприклад, вчений довів, що осмислене запам\'ятовування набагато швидше механічного заучування. Дослідження включало в себе вивчення великої кількості безглуздих складів і запам\'ятовування шматка тексту з «Дон Жуана» Байрона. Інформація, яка має сенс, запам\'ятовується приблизно в дев\'ять разів швидше.

Також рекомендується заучувати текст цілком. Наприклад, не варто вчити вірш за строфам — його потрібно читати повністю.

Вчений зміг побачити і ще одну закономірність. Якщо збільшувати кількість повторів в добу, то швидкість запам\'ятовування від цього все одно не збільшується. Не варто по 20-30 разів перечитувати одне й те ж, навряд чи це забезпечить потрібний ефект.

Варто звернути увагу і на ще одну цікаву особливість. Якщо випробуваний знає, що в майбутньому матеріал, який він намагається вивчити, йому знадобиться, то запам\'ятовування відбувається набагато швидше.

А ще фахівець, який отримує нові дані, що стосуються його області діяльності або знань, набагато швидше все запам\'ятовує, так як отримана інформація вбудовується у вже сформований у свідомості контекст. Між наявними знаннями формуються логічні взаємозв\'язки, що дозволяє запам\'ятовувати краще. Людина, яка не зовсім розуміє значення завчених даних, справляється з цим завданням набагато повільніше.



Категория: Здоровье